В історіях є те, що називається точкою зору від третьої особи. Це схоже на перегляд фільму з камерою, яка рухається, показуючи різних персонажів і частини історії. Оповідач у цьому типі історії може або знати все про кожного, включаючи їхні думки та почуття (як читач думок), або він може зосередитися лише на одному персонажі, або знати лише те, що певні персонажі говорять і роблять.
Уявіть, що ви читаєте книгу або слухаєте історію, і замість того, щоб перебувати в голові одного героя, ви можете бачити та знати, що відбувається з різними людьми. Оповідач може бути як оповідач, який знає все, або хтось, хто знає лише частини. Це як особливий погляд, який дозволяє досліджувати історію з різних кутів. Таким чином, з точки зору третьої особи, оповідач може або розповісти всі секрети, або приховати деякі речі, даючи читачам унікальний спосіб відчути історію.
Що таке точка зору від третьої особи?
Точка зору від третьої особи – це коли оповідач не є частиною історії та не спілкується безпосередньо з читачем. Натомість вони використовують імена та слова, як-от «він» або «вона», щоб описати те, що роблять персонажі.
Наприклад, в історії про Еллу: «Елла тихо вилаялася. Якби вона планувала краще, тепер усе могло бути інакше. Але знову вона не довіряла своїм інстинктам. «Коли я навчуся?» — пробурмотіла вона собі під ніс».
Використовуючи точку зору від третьої особи, письменник може зосередитися на одному персонажі, перемикатися між героями або подати загальну перспективу. Всезнаючий оповідач знає думки кожного, від третьої особи обмежено фокусується на одному персонажі, а об’єкт від третьої особи просто розповідає події, не показуючи думок. Ракурс від третьої особи може змінити те, наскільки історія слідує за героями, і сценарист може це змінити. Він зазвичай використовується в художній літературі, але також підходить для нон-фікшн.
Що таке стиль письма від третьої особи?
Коли автори використовують точку зору від третьої особи в письмовій формі, вони розповідають історію про персонажів, згадуючи їхні імена або використовуючи займенники на зразок «він», «вона» та «вони». Ця перспектива є одним із трьох поширених стилів письма, а інші – від першої особи та від другої особи.
У підході від третьої особи автор залишається поза розповіддю, діючи як спостерігач, який розповідає про події, пов’язані з героями. Ця техніка дозволяє розширити оповідь і пропонує зрозуміти думки та досвід багатьох персонажів. На відміну від цього, у першій особі оповідач говорить зі своєї власної точки зору, використовуючи такі займенники, як «я» та «ми», тоді як друга особа безпосередньо звертається до читача на «ти». Кожна перспектива забезпечує окремий спосіб передачі історій, впливаючи на зв’язок читача з оповіддю.
Різні типи точки зору від третьої особи
Коли справа доходить до написання історії, є три основні способи підійти до точки зору від третьої особи. Давайте обговоримо кожен із них і дізнаємось, як вони формують оповідь.
1. Всезнаюча точка зору від третьої особи
У оповіді всезнаюча точка зору від третьої особи означає, що оповідач знає все про історію та її героїв. Цей оповідач має здатність входити в свідомість будь-кого, вільно пересуватися в часі та ділитися власними думками та спостереженнями разом із думками та спостереженнями персонажів.
Класичним прикладом цього стилю розповіді є Гордість і упередження Джейн Остін. У цьому романі всезнаюча перспектива від третьої особи дає читачам повне уявлення про головну героїню, Елізабет, і людей із її кола. Такий підхід до розповіді збагачує розповідь, пропонуючи всебічне розуміння думок, почуттів і подій, що розгортаються, створюючи більш захоплюючий досвід читання.
2. Обмежена всезнаюча точка зору від третьої особи
У розповіді історія обмежена всезнаюча точка зору від третьої особи, яку часто називають «близькою третьою», виникає, коли автор уважно стежить за одним персонажем, використовуючи перспективу від третьої особи. Протягом усього роману оповідач може зосереджуватися на одному персонажі або перемикатися між різними персонажами в різних розділах чи розділах. Цей підхід дає автору можливість контролювати точку зору читача, вибірково розкриваючи інформацію, щоб викликати інтерес і посилити напруженість.
Обмежуючи кут зору, автор стратегічно керує потоком інформації, створюючи динамічний наратив, який захоплює читачів і змушує їх з нетерпінням очікувати розгортання історії.
3. Об’єктивна точка зору від третьої особи
У об’єктивній точці зору від третьої особи оповідач залишається нейтральним, не знаючи думок і почуттів героїв. Розповідь подається в спостережливому тоні, створюючи для читача відчуття вуайєристики. Ернест Хемінгуей використовує цей підхід у «Пагорби, як білі слони”, де невідомий оповідач ділиться діалогом між парою, яка чекає на поїзд в Іспанії.
Ця техніка оповідання змушує читачів відчувати себе підслуховувачами, які спостерігають за сценою, не заглиблюючись у внутрішні думки та емоції героїв. Вибір такої точки зору дозволяє вести відсторонену та неупереджену розповідь, дозволяючи читачам робити власні висновки зі слів і вчинків героїв.
Переваги точки зору третьої особи в письмовій формі
Написання від третьої особи є популярним і ефективним прийомом оповіді. Цей підхід забезпечує унікальні переваги, які сприяють надійному розвитку персонажів, гнучкості оповіді та створенню авторитетного та надійного оповідача. Ось три переконливі причини, чому вам слід розглянути можливість використання точки зору третьої особи у своїй розповіді.
1. Багатий розвиток персонажа:
Точка зору від третьої особи пропонує ширший обсяг оповіді порівняно з перспективами від першої та другої особи. Ця широка точка огляду дозволяє світити прожекторам на кількох персонажів, забезпечуючи круговий огляд сюжету. Кожен персонаж додає унікальну інформацію, створюючи гобелен перспектив, які сплітають багату та складну розповідь.
Заглиблюючись у думки, почуття та переживання різних персонажів, письменник може створити більш яскравий і багатовимірний образ героїв історії. Цей надійний розвиток персонажа не тільки покращує загальну розповідь, але й дає читачам глибше розуміння мотивації та дій персонажа.
2. Гнучкість оповіді:
Погляд від третьої особи забезпечує неперевершену гнучкість оповіді. Сценаристи можуть подорожувати різними локаціями, перемикатися між історіями персонажів і представляти повний погляд на вигаданий світ. Ця гнучкість поширюється від повного всезнання до обмеженої або близької перспективи від третьої особи. В останньому стилі автори можуть занурювати читачів у внутрішні думки й емоції персонажа, забезпечуючи інтимне враження від розгортання сцен.
Можливість плавно перемикати точки зору додає динамічні шари до розповіді, залучаючи читачів до історії. Незалежно від того, чи використовується панорамний вид, чи масштабування конкретних персонажів, третя особа пропонує оповідачам універсальне полотно для малювання своїх літературних шедеврів.
3. Авторитетна та надійна розповідь:
Написання від третьої особи розміщує оповідача над розгортанням дії, пропонуючи погляд на історію з висоти пташиного польоту. Ця піднесена перспектива в поєднанні зі знанням оповідачем думок принаймні одного героя надає розповіді авторитетний і надійний голос. Незалежно від того, використовує оповідач всезнаючий погляд чи обмежену перспективу від третьої особи, він стає надійним провідником для читачів.
Відстороненість оповідача від боротьби й тріумфів персонажів додає рівень об’єктивності, вселяючи впевненість у розповідь. Авторитетний голос оповідача від третьої особи підвищує загальну достовірність оповіді, оскільки оповідач не обтяжений особистими ставками в подіях, що розгортаються.
Як писати від третьої особи. Посібник для початківців
Написати розповідь від третьої особи може здатися простим, але це більше, ніж просто звіт про події. Ці поради допоможуть вам максимально використати розповідь від третьої особи:
1. Виберіть підхід від третьої особи, який підходить вашій історії.
Коли ви починаєте писати, подумайте, яка точка зору від третьої особи – всезнаюча, обмежена чи об’єктивна – найефективніше розповість про подорож вашого героя. Кожен ракурс має свої переваги, і вибір залежить від жанру вашої історії.
Подумайте, як автор Ден Браун використовує близьку розповідь від третьої особи, щоб збагатити своїх лиходіїв, олюднюючи їх, відкриваючи їхні найпотаємніші думки. Цей прийом додає глибини персонажам і може бути корисним, особливо в жанрах, де розуміння персонажів на особистому рівні має вирішальне значення. Отже, коли ви розпочинаєте свою подорож оповіданням, ретельно вибирайте перспективу від третьої особи, яка відповідає суті вашої розповіді.
2. Зосередьтеся на високих ставках під час вибору своїх персонажів
Розумно обирайте головного героя для кожного розділу чи сцени, стежачи за людьми, які стикаються зі значними труднощами. Виберіть персонажа, який найбільше піддається ризику або якого найбільше потрібно відкрити. Людина, яка стикається з найвищими ставками в конкретній сцені, повинна бути вашою головною увагою, оскільки її думки та реакції вносять найбільше напруження в розповідь.
Крім того, вибір персонажа, якому потрібно вчитися найбільше, може бути настільки ж ефективним вибором. Зосереджуючи свою розповідь навколо персонажів із високими ставками, ви гарантуєте, що історія залишається привабливою, а читачі залишаються інвестованими в результат сюжету.
3. Розкривайте лише ту інформацію, яку знає ваш персонаж
Створюючи свою історію, розкривайте лише ту інформацію, яку знає ваш персонаж. Точка зору має вирішальне значення в розвитку персонажів, оскільки дозволяє зобразити світ їхніми очима, розкриваючи думки та емоції читачам. Однак важливо усвідомлювати обмеження ваших персонажів.
Регулярно переглядайте свої записи, щоб виявити будь-які помилки в наданні персонажам інформації чи думок, якими вони насправді не володіли б. Ця практика забезпечує послідовність і підвищує автентичність досвіду ваших персонажів. Пам’ятаючи про точки зору своїх героїв, ви створюєте більш захоплюючу та правдоподібну розповідь для своїх читачів.
4. Підтримуйте єдину перспективу оповіді
Забезпечте послідовність у своїй розповіді. Хоча включення різних сюжетів з різних точок зору є прийнятним, дотримуйтеся стабільного підходу. Якщо ви розповідаєте з точки зору свого головного героя, уникайте різких переходів до точки зору іншого героя в межах сцени. Такі зміни можуть порушити потік і створити плутанину для ваших читачів.
Дотримуйтеся послідовної перспективи оповіді, щоб забезпечити легке та приємне читання. Ця узгодженість допомагає читачам залишатися залученими в історію, не відволікаючись на раптові зміни точки зору. Зберігайте стиль оповідання стабільним, щоб підвищити загальну зв’язність вашого роману та зробити його більш доступним для вашої аудиторії.
Точка зору від третьої проти першої та другої особи
Точка зору від третьої особи відрізняється від інших стилів розповіді через специфічне використання займенників. На відміну від першої та другої особи, де «я» і «ти» займають центральне місце, третя особа використовує «він» або «вона». Давайте розглянемо прості відмінності між ними:
Погляд від першої особи:
У цій перспективі оповідач є персонажем історії, часто головним героєм. Вони використовують «Я», щоб переказати події з власної точки зору, висловлюючи особисті думки, емоції та знання.
Хоча ця точка зору може бути обмеженою та упередженою, існують винятки. Іноді розповідь може перемикатися між кількома персонажами. Приклад цього можна знайти в Ф. Скотт Фіцджеральд «Великий Гетсбі», де Нік Керравей розповідає, а історія обертається навколо Джея Гетсбі та Дейзі.
Точка зору від другої особи:
Унікальний і менш поширений стиль, друга особа передбачає відсторонений оповідач, який звертається до персонажа, як правило, до головного героя, використовуючи «ти». Такий підхід занурює читачів, створюючи відчуття, ніби вони переживають події з перших вуст через перспективу головного героя.
Оповідач може володіти або всезнаючим, або обмеженим знанням, що призводить до інтригуючого, іноді неоднозначного, зображення головного героя.